6
листопада,
за
ініціативи
президента
Володимира
Зеленського
було
здійснено
Аудит
економіки
держави
та
представлення
його
результатів.

Довго
думав,
що
мене
муляє
з
новопрезентованою

Національною
економічною
стратегією
розвитку
2030,
і
нарешті
зрозумів.
Спробую
коротко.

Позитив

Звичайно,
хочу
поздоровити
розробників
з
фіналізованим
продуктом.
Це
неабияке
досягнення.
Я,
свого
часу,
брав
активну
участь
в
написанні
і
редагуванні
стратегій
і
знаю,
наскільки
це
важке
завдання.
Після
цього
вже
можна
і
критикувати,
і
сваритись,
і
все
інше. 

Але
головне,
що
є
продукт,
навколо
якого
можна
конструктивно
працювати.

Ляпи

Звичайно,
в
новій
стратегії
є
багато
ляпів,
неточностей
і
відверто
контраверсійних
пропозицій. 

Наведу
лише
три
речі
по
аграрному
сектору
і
селу,
але
лише
для
того,
щоб
показати
вищенаведені
тези.
Можна
було
також
і
по
інших
напрямках,
але
це
вже
не
формат
звичайного
допису.

1.
Стратегічний
промах
–
ігнорування
села

На
мій
погляд,
стратегія
робить
помилку,
яку
до
цього
постійно
робили
політики
–
ототожнювання
аграрного
з
сільським
розвитком. 

В
цій
стратегії
сільському
розвитку
взагалі
не
приділяється
уваги.
Тобто
виходить,
що
Кабінет
міністрів
взагалі
не
має
стратегії
сільського
розвитку?
І
це
коли
в
країні
в
селі
проживає
більше
30%
населення.
Не
плутаймо
з
регіональним
розвитком.

2.
Розрахунковий
промах
–
вплив
земельної
реформи 

Згідно
стратегії,
прогнозується,
що
від
відкриття
ринку
землі
за
10
років,
ВВП
України
виросте
на
$80-85
млрд.
Якась
астрономічна,
як
на
мене
цифра. 

Якщо
всі
ці
$85
млрд
віднести
на
агро,
воно
має
зростати
щонайменше
на
22%
в
рік,
щоб
зрости
на
85.
Але
навіть
якщо
тільки
половину
85
млрд
віднести
на
агро
(як
головний
вигодонабувач
цієї
реформи),
а
решту
залишити
на
банківське
кредитування
і
інше,
все
одно
це
мають
бути
стахановські
темпи
реального
зростання
–
близько
15%
на
рік.

3.
Контроверсійний
промах

В
стратегії
дуже
багато
уваги
приділяється
детінізації,
і
навіть
є
ціль
–
нуль
тіньового
сектору.
Звичайно,
це
фантастика.
Але
дивно,
що
зі
стратегії
так
відверто «стирчать»
вуха
по
сімейству
законопроєктів
3131 «Запровадження
вирівнювання
податкового
навантаження
у
легальних
фермерів
і
тіньових».
Щодо
цього
була
напружена
дискусія
в
червні-липні.

4.
Дрібний
промах

Чому
стратегія
називається «економічною»,
якщо
в
ній
і
соціальні,
і
екологічні,
і
охорона
здоров’я,
і
культура
–
майже
всі
елементи
життєдіяльності
країни.

Чому
є
велика
ймовірність
загального
промаху
з
ухваленням
та
імплементацією
цією
Нацстратегії 

Підготовка
стратегії
дуже
нагадала
мені
підготовку
Єдиної
комплексної
стратегії
розвитку
сільського
господарства
та
сільських
територій
2015-2020
років.
Я
в
розробці
цієї
стратегії
відігравав
ключову
роль
в
написанні
кількох
розділів
та
редакційній
роботі. 

В
ній
теж
було
задіяно
біля
180
експертів,
активно
долучались
донори,
представники
бізнесу
і
навіть
керували
окремими
робочими
групами.
Була
активна
підтримка
Єврокомісії
в
технічному
керівництві
і
написанні
цієї
стратегії. 

Але
була
одна
велика
проблема
–
зовсім
побіжна
залученість
Міністерства
агрополітики
до
написання
Стратегії.
Профільне
міністерство
не
було
повноцінним «власником»
стратегії,
хоча
офіційно
це
все
відбувалось
під
його
шапкою. 

Відбулось
щось
на
кшталт
слідуючого:
ви
писали
цю
стратегію,
ви
її
ухвалюйте
і
виконуйте.
І
це,
не
зважаючи
на
те,
що
були
і
виступи,
і
круглі
столи,
і
від
тогочасного
міністра
і
до
прем’єра
про
повне
схвалення
стратегії
(типу
події
з
президентом,
яку
ми
бачили
минулого
тижня). 

В
результаті,
взірцева
стратегія
так
і
залишилась
не
ухваленою. 

В
результаті,
з
2015
року,
аграрна
політика
та
політика
сільського
розвитку
в
Україні
схожі
більше
на
хаос,
ніж
на
політику. 

Поки
що
з
того,
що
я
бачу
ззовні,
видається
виконується
саме
цей
сценарій.
Хоча
буду
радий
помилитись.

Если
Вы
заметили
орфографическую
ошибку,
выделите
её
мышью
и
нажмите
Ctrl+Enter.